«Розвиток критичного мислення учнів»
Виступ на засіданні РМО вчителів математики
…Витяг із програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів
«Цілі навчання математики
Навчання математики в основній школі спрямоване на досягнення таких цілей:
• формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини…;
• інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань;
• опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.
Таким чином, математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб.
Крім того, вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення...»
Для досягнення цілей навчання математики учитель повинен оволодіти новими методами роботи, новими педагогічними технологіями, ідеями, що спонукає самому вчителю вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись.
Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.
Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже більше 50 років, а у вітчизняній педагогічній практиці вже більше десяти років.
Найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення дає професор Девід Клустер :
1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Мислення є критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
2. Критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
4. Критичне мислення має чітку аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні. У результаті спілкування, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.
Проаналізувавши різні погляди на визначення поняття «критичне мислення», можна зробити узагальнення: критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Результат розвитку критичного мислення - творча особистість
Коли вчитель вирішує, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується посту-пово, воно є результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, із уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна ви¬ділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі:
1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального спосо¬бу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, не¬тривіальними.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій вне¬сок у розв'язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сфор¬мулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впев¬нені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Учитель повинен створити середо-вище, вільне від жартів, глузувань.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у на¬вчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.
Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з основних етапів.
1. Розминка
2 Актуалізація опорних знань і вмінь
3. Усвідомлення нового матеріалу
4. Рефлексія
Існує дуже багато методів і стратегій, які можуть бути використані на різних етапах уроку для формування навичок критичного мислення у дітей. Найбільшого поширення і застосування набули методи: «Асоціативний кущ», «Розминка», «Обери позицію», «Прес», «Різнокольорові капелюшки», «Мозковий штурм», «Рюкзак», «Дискусія», «Синквейн», «Есе», «Метод проблемних запитань», «Бліц - опитування», «Дякую за співпрацю», «Телеграма», «Веселка».
Прийом "Дякую за співпрацю...": наприкінці уроку запропонувати кожному учневі, щоб він вибрав тільки одного з класу, кому хоче подякувати за співпрацю і пояснити, що саме ця співпраця допомогла зрозуміти на уроці.
Прийом "Телеграма": після уроку кожному учневі пропоную написати телеграму – коротке повідомлення до 11-15: «що ви думаєте про останній урок? Що було важливо для вас? Що ви дізналися? Що вам сподобалося? Що залишається незрозумілим?» і т. п. Відповіді учнів слід врахувати на наступному уроці.
Прийом «Веселка»: учні повинні відповісти на питання "з яким кольором веселки ви пов'язали б сьогоднішній урок?". Значення кольорів веселки можна трактувати так:
• Помаранчевий - радісний, колір захопленого настрій;
• Червоний - схвильований;
• синій колір - сумний настрій, колір пасивності, втоми, бажання відпочинку;
• Зелений - діяльність;
• Жовтий - це колір радості;
• Фіолетовий - неспокійним, тривожний настрій, недалеко від розчарування.
Із власного досвіду скажу, що учням найбільше подобається написання синквейну.
Дидактичний синквейн розвинувся в практиці американської школи у ХХ столітті під впливом японської поезії. Слово «синквейн» походить від французького слова, яке означає «п’ять». Таким чином, синквейн - це вірш, що складається з п’яти рядків, який будується за правилами.
Написання сикнвейна є формою вільної творчості, що вимагає від автора вміння знаходити в інформаційному матеріалі найбільш суттєві елементи, робити висновки і коротко їх формулювати.
Здатність резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, почуття і уявлення в декількох словах - важливе вміння. Воно вимагає вдумливої рефлексії, заснованої на багатому понятійному запасі. При зовнішній простоті форми, синквейн - швидкий, але потужний інструмент для рефлексії, синтезу та узагальнення понять та інформації. Складаючи синквейн, учень реалізує свої особистісні здібності: інтелектуальні, творчі, образні. Правильно складений синквейн має яскраво виражене емоційне забарвлення.
Сикнвейн корисний учню - як інструмент для синтезування складної інформації, вчителю - як зріз оцінки понятійного і словарного багажу учнів. Синквейн підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття і уявлення в декількох словах.
Ця технологія універсальна. Вона може бути застосовна до текстів з будь-якого предмета, коли потрібно глибоко зрозуміти і осмислити його зміст. Використовувати сенкан можна при навчанні будь-якого предмету. Математика – складний предмет, не всім вона піддається, тому не всі її люблять. Особливо часто доводиться мати справу з проблемою нерозуміння у дітей гуманітарного складу розуму. Їх треба зацікавити. Це складно. А от написання синквейна вимагає від учня реалізації практично всіх його особистісних здібностей: інтелектуальних, творчих, образних.
Правила написання синквейну:
• На першій сходинці записується одне слово - іменник. Це і є тема синквейна.
• На другій сходинці пишуться два прикметників, що розкривають тему синквейна.
• На третьому рядку записуються три дієслова, що описують дії, які стосуються теми синквейна.
• На четвертому рядку розміщується ціла фраза, що складається з декількох слів, за допомогою якої учень характеризує тему в цілому, висловлює своє ставлення до теми. Такою фразою може бути крилатий вислів, цитата, прислів'я або складена учнем фраза в контексті з темою.
• П'ята сходинка - це слово-резюме, яке дає нову інтерпретацію теми, висловлює особисте ставлення учня до теми.
Універсальність цього прийому вражає. Він подобається всім учням. Я використовую синквейн на різних уроках та на всіх етапах уроку.
Я пропоную наступні способи роботи учнів з синквейном:
• Складання нового синквейну.
• Складання короткого оповідання по готовому синквейну з використанням слів і фраз, що входять до складу синквейна.
• Корекція і вдосконалення синквейна.
• Аналіз неповного синквейна без вказівки теми і визначення назви теми цього синквейна.
• Синквейн – загадка.
Організаційні форми роботи з синквейном:
• Самостійно при виконанні домашньої роботи.
• Самостійно на практичному занятті.
• У складі малої групи з наступним конкурсом на кращий синквейн, складений з обраної теми.
• Робота в парі над однією темою.
• У складі навчальної групи за участю викладача, що виступає в якості ведучого, що допомагає групі скласти синквейн.
• При написанні оповідання за синквейном або визначення теми неповного.
Для розвитку критичного мислення недостатньо обмежуватися лише уроком, цю роботу потрібно продовжувати в позаурочний час: наприклад, на засіданнях гуртка.
Тиждень математики 2015-2016 н.р.
Година інформаційного спілкування "Походження математичних знаків" та математична вікторина
https://docs.google.com/document/d/1zJXCfFFyE_AV3WXNYUhh0b6b8SjvFfuH93dQNuU8hUg/pub
Пізнавально-інформаційний вечір "Юні математики на рідній Україні!
https://docs.google.com/document/d/1Zt81yxA-y5ttwaoOZOUiK-Z2cguBhZb-SRnJjVjgc-M/pub
Математичні ребуси
https://docs.google.com/document/d/1NAYqwwwWdYFBQqm0mIdl2dqiNqV53sQgkIHt12yu2uo/pub
Математичні кросворди
https://docs.google.com/document/d/1NqRWtVirefMYecGlY3A0ivF-1ycOjiWfxm0t_FcAoL0/pub
Звіт про проведення тижня математики
https://docs.google.com/document/d/1x-07mJ7qArnaxOsRufJKVhOYIKyyRv4kzDKVYMtRNjs/pub
План тижня математики
https://docs.google.com/document/d/1KUCZ5gKWz7r_cl2t5lOCfxDD9D59UlCW3Wtu0XHvlm0/pub
Виступ на засіданні РМО вчителів математики
…Витяг із програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів
«Цілі навчання математики
Навчання математики в основній школі спрямоване на досягнення таких цілей:
• формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини…;
• інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань;
• опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання.
Таким чином, математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб.
Крім того, вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення...»
Для досягнення цілей навчання математики учитель повинен оволодіти новими методами роботи, новими педагогічними технологіями, ідеями, що спонукає самому вчителю вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись.
Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.
Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже більше 50 років, а у вітчизняній педагогічній практиці вже більше десяти років.
Найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення дає професор Девід Клустер :
1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Мислення є критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
2. Критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
4. Критичне мислення має чітку аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні. У результаті спілкування, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.
Проаналізувавши різні погляди на визначення поняття «критичне мислення», можна зробити узагальнення: критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Результат розвитку критичного мислення - творча особистість
Коли вчитель вирішує, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується посту-пово, воно є результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, із уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна ви¬ділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі:
1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального спосо¬бу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, не¬тривіальними.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій вне¬сок у розв'язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сфор¬мулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впев¬нені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Учитель повинен створити середо-вище, вільне від жартів, глузувань.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у на¬вчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.
Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з основних етапів.
1. Розминка
2 Актуалізація опорних знань і вмінь
3. Усвідомлення нового матеріалу
4. Рефлексія
Існує дуже багато методів і стратегій, які можуть бути використані на різних етапах уроку для формування навичок критичного мислення у дітей. Найбільшого поширення і застосування набули методи: «Асоціативний кущ», «Розминка», «Обери позицію», «Прес», «Різнокольорові капелюшки», «Мозковий штурм», «Рюкзак», «Дискусія», «Синквейн», «Есе», «Метод проблемних запитань», «Бліц - опитування», «Дякую за співпрацю», «Телеграма», «Веселка».
Прийом "Дякую за співпрацю...": наприкінці уроку запропонувати кожному учневі, щоб він вибрав тільки одного з класу, кому хоче подякувати за співпрацю і пояснити, що саме ця співпраця допомогла зрозуміти на уроці.
Прийом "Телеграма": після уроку кожному учневі пропоную написати телеграму – коротке повідомлення до 11-15: «що ви думаєте про останній урок? Що було важливо для вас? Що ви дізналися? Що вам сподобалося? Що залишається незрозумілим?» і т. п. Відповіді учнів слід врахувати на наступному уроці.
Прийом «Веселка»: учні повинні відповісти на питання "з яким кольором веселки ви пов'язали б сьогоднішній урок?". Значення кольорів веселки можна трактувати так:
• Помаранчевий - радісний, колір захопленого настрій;
• Червоний - схвильований;
• синій колір - сумний настрій, колір пасивності, втоми, бажання відпочинку;
• Зелений - діяльність;
• Жовтий - це колір радості;
• Фіолетовий - неспокійним, тривожний настрій, недалеко від розчарування.
Із власного досвіду скажу, що учням найбільше подобається написання синквейну.
Дидактичний синквейн розвинувся в практиці американської школи у ХХ столітті під впливом японської поезії. Слово «синквейн» походить від французького слова, яке означає «п’ять». Таким чином, синквейн - це вірш, що складається з п’яти рядків, який будується за правилами.
Написання сикнвейна є формою вільної творчості, що вимагає від автора вміння знаходити в інформаційному матеріалі найбільш суттєві елементи, робити висновки і коротко їх формулювати.
Здатність резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, почуття і уявлення в декількох словах - важливе вміння. Воно вимагає вдумливої рефлексії, заснованої на багатому понятійному запасі. При зовнішній простоті форми, синквейн - швидкий, але потужний інструмент для рефлексії, синтезу та узагальнення понять та інформації. Складаючи синквейн, учень реалізує свої особистісні здібності: інтелектуальні, творчі, образні. Правильно складений синквейн має яскраво виражене емоційне забарвлення.
Сикнвейн корисний учню - як інструмент для синтезування складної інформації, вчителю - як зріз оцінки понятійного і словарного багажу учнів. Синквейн підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття і уявлення в декількох словах.
Ця технологія універсальна. Вона може бути застосовна до текстів з будь-якого предмета, коли потрібно глибоко зрозуміти і осмислити його зміст. Використовувати сенкан можна при навчанні будь-якого предмету. Математика – складний предмет, не всім вона піддається, тому не всі її люблять. Особливо часто доводиться мати справу з проблемою нерозуміння у дітей гуманітарного складу розуму. Їх треба зацікавити. Це складно. А от написання синквейна вимагає від учня реалізації практично всіх його особистісних здібностей: інтелектуальних, творчих, образних.
Правила написання синквейну:
• На першій сходинці записується одне слово - іменник. Це і є тема синквейна.
• На другій сходинці пишуться два прикметників, що розкривають тему синквейна.
• На третьому рядку записуються три дієслова, що описують дії, які стосуються теми синквейна.
• На четвертому рядку розміщується ціла фраза, що складається з декількох слів, за допомогою якої учень характеризує тему в цілому, висловлює своє ставлення до теми. Такою фразою може бути крилатий вислів, цитата, прислів'я або складена учнем фраза в контексті з темою.
• П'ята сходинка - це слово-резюме, яке дає нову інтерпретацію теми, висловлює особисте ставлення учня до теми.
Універсальність цього прийому вражає. Він подобається всім учням. Я використовую синквейн на різних уроках та на всіх етапах уроку.
Я пропоную наступні способи роботи учнів з синквейном:
• Складання нового синквейну.
• Складання короткого оповідання по готовому синквейну з використанням слів і фраз, що входять до складу синквейна.
• Корекція і вдосконалення синквейна.
• Аналіз неповного синквейна без вказівки теми і визначення назви теми цього синквейна.
• Синквейн – загадка.
Організаційні форми роботи з синквейном:
• Самостійно при виконанні домашньої роботи.
• Самостійно на практичному занятті.
• У складі малої групи з наступним конкурсом на кращий синквейн, складений з обраної теми.
• Робота в парі над однією темою.
• У складі навчальної групи за участю викладача, що виступає в якості ведучого, що допомагає групі скласти синквейн.
• При написанні оповідання за синквейном або визначення теми неповного.
Для розвитку критичного мислення недостатньо обмежуватися лише уроком, цю роботу потрібно продовжувати в позаурочний час: наприклад, на засіданнях гуртка.
Тиждень математики 2015-2016 н.р.
Година інформаційного спілкування "Походження математичних знаків" та математична вікторина
https://docs.google.com/document/d/1zJXCfFFyE_AV3WXNYUhh0b6b8SjvFfuH93dQNuU8hUg/pub
Пізнавально-інформаційний вечір "Юні математики на рідній Україні!
https://docs.google.com/document/d/1Zt81yxA-y5ttwaoOZOUiK-Z2cguBhZb-SRnJjVjgc-M/pub
Математичні ребуси
https://docs.google.com/document/d/1NAYqwwwWdYFBQqm0mIdl2dqiNqV53sQgkIHt12yu2uo/pub
Математичні кросворди
https://docs.google.com/document/d/1NqRWtVirefMYecGlY3A0ivF-1ycOjiWfxm0t_FcAoL0/pub
Звіт про проведення тижня математики
https://docs.google.com/document/d/1x-07mJ7qArnaxOsRufJKVhOYIKyyRv4kzDKVYMtRNjs/pub
План тижня математики
https://docs.google.com/document/d/1KUCZ5gKWz7r_cl2t5lOCfxDD9D59UlCW3Wtu0XHvlm0/pub
Цікаві факти з життя Піфагора
https://docs.google.com/presentation/d/1rpc0nuIkXFaIBPBxoWks2mpXCpCmoXzNHk29uDvUj2Q/pub?start=false&loop=false&delayms=3000
Презентації до уроків
1.Великі математики України
2.Відстань між двома точками. Координати середини відрізка
3.Вписані та описані чотирикутники
4.Звичайні дроби
5.Звичайні дроби
6.Зображення пірамід
7.Координатна площина
8.Многогранники та їхні властивості
9.Ознаки рівності трикутників
10.Конус
11.П'єр де Ферма
12.Піраміда
13.Подібність трикутників
14.Правильні многогранник
15.Призма
16.Призма. Метод внутрішнього проектування
17.Регресія. Інтерполяція. Екстраполяція
18.Розвиток математики в Україні
19.Симетрія в математиці та хімії
20.Співвідношення кутів та сторін прямокутного трикутника
21.Теорема Піфагора
22.Пряма та обернена теореми Вієта, їх застосування
23.Математичні основи теорії алгоритмів
24.Теорія ймовірності
25.Трикутник і його елементи. Рівність трикутників
26.Факторіал
27.Формули скороченого множення
28.Центральні та вписані кути
29.Числа Фібоначчі
Види компетентностей та способи їх формування
Немає коментарів:
Дописати коментар